Василь Костюк і його фірми-прокладки: як «Мотолайк» і «Любе Авто» возили контрабанду на мільйони під «дахом» митниці

Забігаючи наперед. Якщо припустити, що Нефьодов не знав про те, що його родичі нелегально возять у «євробляхах» тонни брендовогo одягу, то як він може боротися з великими схемами, якщо не спроможний навести лад навіть у власній родині?

А якщо знав, прикривав або просто намагався не помічати — вибачте, чим тоді він відрізняється від Продана, Насірова чи Калетника? Адже, по суті, дозволяє «своїм» те, що заборонено іншим. Як не крути, після цього випадку питання доцільності перебування Нефьодова на посаді голови митниці варто обговорювати на найвищому рівні.

Про це йдеться в оприлюдненому сьогодні розслідуванні відомого журналіста Євгена Плінського.

Ламаючи канони інтриги, автор одразу публікує графічну схему зв’язків у цій історії. І якщо під час читання ви раптом утратите нитку подій, завжди зможете до неї повернутися та уточнити, хто з ким пов’язаний і хто кому ким доводиться.

Що сталося?

10 жовтня близько першої години ночі до пункту пропуску «Краківець» з боку Польщі заїхали два автовози, на яких загалом перевозили близько п’ятнадцяти автомобілів з європейською та американською реєстрацією — так звані «євробляхи».

Автомобілі ввозила компанія «МОТОЛАЙК» (ЄДРПОУ 38696418). За словами водіїв автовозів, жодних товарів, що підлягають декларуванню, окрім самих автомобілів, вони не перевозили.

Однак інспектор митниці Андрій Овчинников під час огляду салонів і багажників автомобілів виявив справжній сховок.

У кожному автомобілі — просто на сидіннях і в багажниках — знаходилися мішки, щільно набиті новим одягом європейських брендів та харчовими добавками американського виробництва.

За результатами цього огляду 12 жовтня були складені протоколи про порушення митних правил.

Згідно з протоколами, в автомобілях незаконно перевозили:

1. 1958 упаковок вітамінів і харчових добавок виробництва Puritan’s Pride загальною вагою 270 кг.
   Орієнтовна ринкова вартість — не менше 700 тис. грн.

2. 2158 одиниць італійського брендового одягу TERRANOVA та prettylittlething загальною вагою 472 кг.

3. 508 одиниць італійського брендового одягу TERRANOVA та prettylittlething вагою 140 кг.

Загалом було виявлено близько однієї тонни товару, ввезеного з порушенням митних правил, кінцева вартість якого явно перевищує кілька мільйонів гривень.

Але ж, судячи з фото, автомобілі везли все це, майже не приховуючи від митниці — просто розклавши мішки з товаром у салонах машин.

Чому так примітивно? Розгадка — у тому, хто віз і для кого.

Що таке «Мотолайк» і чиї це інтереси

Імпортером уживаних авто та, власне, перевізником «товарної контрабанди» є ПП «Мотолайк» (ЄДРПОУ 38696418).

Щомісяця ця компанія завозить в Україну 150–180 б/у автомобілів з ЄС і США. Це досить великий імпортер авто, а, як з’ясувалося, саме в цих машинах перевозяться тонни незадекларованих товарів.

Загалом, за такої кількості авто, протягом місяця вони перевозять у них від однієї до двох повних фур нелегальних вантажів. Надзвичайно прибутковий бізнес.

«Мотолайк» — компанія системна і в цій схемі з’явилася не випадково.

Водночас вона є лише «прокладкою».

Формально власницею «Мотолайка» значиться певна Оксана Тхір. Щоправда, якщо судити з фотографій, вона не дуже схожа на людину, захоплену битими автомобілями.

Очевидно, що компанія записана на неї лише формально. Але чия ж вона насправді й хто за нею стоїть?

За збігом обставин у Львові є людина з таким самим прізвищем — Любомир Тхір. Він досить відомий у колах ДФС.

Любомир Іванович — колишній начальник відділу оперативного управління ГУ ДФС у Львівській області, а нині власник трьох охоронних компаній: ТОВ «Львівська варта», ТОВ «Охоронний альянс “Сворд”» та ТОВ «Дедуктивна компанія “Мока”».

Співвласницею його охоронного бізнесу є його ж дружина Мар’яна Тхір, яка до осені 2018 року також працювала в ГУ ДФС Львівської області на посаді оперативного співробітника. Така собі сім’я фіскалів-оперативників.

Таке буває.

До речі, мої колеги з «НАШІ ГРОШІ» робили розслідування про те, звідки Тхір узяв мільйони гривень на відкриття своїх охоронних фірм.

Яким саме родинним зв’язком із Любомиром Тхіром пов’язана власниця «Мотолайка» Оксана Тхір — наразі невідомо. Але те, що Любомир Іванович має безпосередній стосунок до «Мотолайка», — факт. І це дуже важливо для нашого розслідування.

Запам’ятаймо це прізвище і рухаймося далі.

Якщо ввести в Google номер телефону ПП «МОТОЛАЙК» +38 (067) 192-38-59, пошуковик виведе нас не лише на цю компанію, а й покаже сторінку іншої фірми — ТОВ «Любе авто» та її сайт. Інформацію вже намагаються підчистити, але скріншоти не горять, а тим більше — кеш Google.

А це означає, що якщо дві компанії використовують один і той самий номер телефону, то з великою ймовірністю в них один і той самий бенефіціар.

Таємний бенефіціар «Мотолайка» і «Любе Авто»

«Любе авто» цілком легально займається імпортом, продажем і розмитненням автомобілів з ЄС та США, хизуючись лідерськими позиціями в країні з обсягом продажів близько 200 авто на місяць. Компанія серйозна.

Її директор і власник — Дулик Андрій Богданович, у минулому співробітник оперативного управління ГУ ДФС у Львівській області з питань кримінальних правопорушень на митниці, а нині — надуспішний продавець «євроблях».

А тепер згадаємо Любомира Тхіра та його посаду.

Так, ви все правильно зрозуміли.

Любомир Тхір і Андрій Дулик працювали разом в оперативному підрозділі ДФС.

І не просто працювали.

Любомир Іванович протягом багатьох років був покровителем, наставником і «локомотивом» кар’єрного зростання Андрія, тягнув його за собою різними посадами, і той багато чим йому зобов’язаний.

Саме Любомир Тхір і втягнув Андрія Дулика в «бізнес» з продажу авто «Любе авто» у ролі зицголови Фунта з невеликою часткою в бізнесі.

Натомість бенефіціаром усієї схеми з ввезення автомобілів, їх продажу та, головне, перевезення в них контрабанди є головний на сьогодні «смотрящий» за обналом по всій Львівській області — Василь Костюк.

Саме Костюк інвестував кошти і в «Мотолайк», і в «Любе Авто» — під прикриттям «фунта» Дулика, через Любомира Тхіра.

Для людей, далеких від податкової та митниці, прізвище Костюка, можливо, нічого не скаже. Але обізнані одразу зрозуміють, про кого йдеться.

Саме через Костюка в останні роки проходять основні потоки зі «скруток» ПДВ, обналу та робота всіх львівських конвертаційних центрів.

Костюк — головний тіньовий податківець Львівської області.

У нього десятки тіньових бізнесів і сумнівних компаній, а Любомир Тхір у бізнес-імперії Костюка — ключова фігура з безпеки, якою він займається через три свої охоронні компанії: ТОВ «Львівська варта», ТОВ «Охоронний альянс “Сворд”» та ТОВ «Дедуктивна компанія “Мока”».

Саме за гроші та в інтересах Костюка Тхір і відкривав ці охоронні фірми.

Це і є відповідь на загадку, яку намагалися розгадати мої колеги з «НАШІ ГРОШІ», — звідки у Тхіра мільйони на охоронний бізнес. Від Костюка.

Сьогодні, у період реформи митниці та податкової, Василь Костюк сильний як ніколи, і його значущість складно переоцінити. Він уже не просто головний «обнальник».

Завдяки достатньо близьким стосункам він має доступ до нового голови Податкової Сергія Верланова та підказує йому «правильні» і «потрібні» рішення — як щодо розпоряджень, так і щодо кадрових призначень.

Як з’ясувалося нещодавно, саме Костюк лобіював призначення зі Львова до Києва скандального Ореста Вітика. Призначення, яке після моїх публікацій Верланов призупинив.

Отже.

Як проміжний підсумок ми з’ясували, що за схемою ввезення нелегальних вантажів і «євроблях» стоїть львівський обнальник Василь Костюк.

А до чого тут Нефьодов і його родичі?

Річ у тім, що дружина зицбенефіціара «Любе Авто» та куратора роботи «Мотолайка» Андрія Дулика — Юлія Калмикова — є рідною сестрою дружини Максима Нефьодова.

Дулик і Нефьодов — свояки, які досить тісно спілкуються, зокрема й у питаннях роботи бізнесу «Любе Авто», якому Нефьодов, за словами джерел, надає посильну підтримку.

Сьогодні «Любе Авто», як один із найбільших імпортерів і продавців «євроблях» в Україні, будує поруч зі стадіоном «Львів Арена» власний АвтоХаб, що має стати чи не головним майданчиком із розмитнення «євроблях».

Але в Україні відкрити АвтоХаб без «підтримки» митниці — нереально. Побудувати можна що завгодно, але щоб митниця відкрила там свій пост, потрібно дуже постаратися.

Саме тому Дулик звернувся по допомогу до Нефьодова — і, як стверджують джерела, її отримав.

Може, Нефьодов про схему нічого не знає?

Ми, звісно, можемо припустити й таку версію. І я впевнений, що саме це скаже Нефьодов. Але давайте міркувати логічно.

Нефьодов тісно спілкується не лише зі свояком Дуликoм, а й із головою податкової Верлановим. Вони навіть разом бігають.

Чи міг Нефьодов не знати, хто такий Василь Костюк і ким він є для Верланова? Навряд чи.

Для цього треба бути зовсім відірваним від сфери, у якій ти працюєш.

Чи міг Нефьодов не знати, що саме в інтересах Костюка працює його свояк Дулик і «його» компанія «Любе Авто»?

Не міг. Так само як і не міг не знати, що під прикриттям ввезення авто перевозять дороговартісні товари.

Те, що «МОТОЛАЙК» і «ЛЮБЕ АВТО» — це по суті одна компанія і що це бізнес конвертатора Костюка на Львівській митниці та в податковій, знають усі. Я спеціально уточнював.

Усі знають, що Костюк сьогодні близький до Верланова.

Усі знають, що Дулик — свояк Нефьодова.

І всі на митних постах знають, що заглядати в салони й багажники автомобілів, які перевозить «МОТОЛАЙК» для «ЛЮБЕ АВТО», не варто.

Нічого, крім проблем, це не принесе. Особливо напередодні переатестації до «Нової митниці» Нефьодова.

Ну який ідіот полізе затримувати вантаж під таким «дахом» нового керівництва? Таких ідіотів немає.

Тому, коли «МОТОЛАЙК» возить по 150–180 авто на місяць, їх тихо пропускають, діловито відвертаючи погляд.

Нефьодов на 100% у курсі цієї схеми — і всі знають, що він у курсі.

А для інших учасників цього «забігу», інших схемників, це сигнал про його договіроздатність і слабкість.

ТОДІ ЧОМУ Ж 10 ЖОВТНЯ ЗАТРИМАЛИ ДВА АВТОВОЗИ «МОТОЛАЙКА»? НЕЛОГІЧНО Ж!

Ситуація вийшла комічною. У день затримання по Львівській області, зокрема в ДФС, різні силові структури проводили низку активних заходів.

Обшуки, перевірки, якийсь контроль… І на Львівській митниці через це всі були напружені.

Коли силовики з’явилися на пункті пропуску «Краківець», митники розгубилися. По чию душу і по яку схему вони приїхали — ніхто не розумів. Припустили, що саме по «МОТОЛАЙКУ», адже всі знали, що тема з їхніми авто «мутна».

Тому на власний страх і ризик на митниці було вирішено «хлопнути» ці два автовози на випередження. Це й доручили інспектору Андрію Овчинникову.

До речі, за проявлену рішучість я б рекомендував його щонайменше преміювати, а щонайбільше — підвищити на посаді. Підняти руку й підписатися під ударом по схемі начальства — це вчинок. Тим паче, якщо подивитися на його декларацію, то складається враження, що він таки чесний митник. Один мотоцикл 1986 року випуску.

Нефьодову про затримання вантажу свояка Дулика доповіли одразу, але рішення ухвалили «геніальне» — залягти на дно й пересидіти скандал.

В.о. начальника Львівської митниці Сафонов навіть пішов у відпустку. Думаю, це, звісно ж, випадковість.

Коли 15 жовтня о 11:38 я написав анонс цього розслідування в Telegram, почався рух.

Рівно за годину, о 12:50, Максим Нефьодов опублікував пост про те, що 10 числа на «Краківці» затримали автовози з товарною контрабандою.

Смішно? Дуже. Термінова новина через п’ять днів.

Особливо смішно стає, якщо прочитати його подальші коментарі та спроби «відморозитися», мовляв, він навіть не знає, чиї це автомобілі і хто їх перевозив.

Сумніви в щирості голови митниці висловив навіть ексначальник Львівської митниці Левко Прокіпчук, тонко потроливши Нефьодова:

Загалом ситуація виглядає абсурдною.

Голова митниці Нефьодов після випадкового удару митників по контрабандній схемі головного «конвертатора» області Костюка, яку обслуговує його родич, спочатку заляг на дно, потім намагався перехопити ініціативу, а тепер просто вмикає «дурника», роблячи вигляд, що навіть не знає, хто і що там перевозив.

Уже третій день у соцмережах його, мов кошеня, тицяють носом у калюжу, а він відповідає: «Ні, це не сеча. Може, молоко? Треба розбиратися».

Втім, гадаю, настільки детальний розбір ситуації допоміг усім нам зрозуміти, хто є хто в цій історії.

І що далі?

Що буде з вантажем і автомобілями — для мене не так важливо. Швидше за все, якимось судовим рішенням усе повернуть «правильним» людям. Важливіше інше.

Ситуація навколо цієї схеми та реакція на неї голови митниці є дуже показовими з точки зору реального бажання й спроможності Нефьодова щось змінювати на митниці та з чимось боротися.

Перший же реальний «заміс» за участі наближених до нього людей і сильних гравців контрабандного світу показав його справжнє обличчя і, вибачте, відсутність «яєць».

Одними ІТ-аудитами та сидінням у кабінетах схеми не подолати.

Потрібно виходити «на вулицю» і вести кулачний бій проти схемників, які чинитимуть опір.

А чи готовий він до цього?

З наближенням 100 днів його роботи на посаді голови митниці відповідь очевидна. Ні.

Як не крути, після цього випадку питання доцільності перебування Нефьодова на посаді голови митниці варто обговорювати. І на найвищому рівні.

Євген Плінський